Для чого використовувати цей інструмент?

Ведення щоденника про наш внутрішній клімат або про вдячність, яку ми відчуваємо, допомагає відкритися емоціям, які ми відчуваємо, стежити за своїм здоров’ям і самопочуттям, замислитися над відносинами з собою, іншими та природою, а також підвищує нашу толерантність до переживання різних емоцій, іноді одночасно. Навіть одноразове виконання цих вправ може стати цінним досвідом для учнів, щоб налагодити зв’язок зі своїм внутрішнім світом. Учні, які продовжують вести щоденник, зосереджуючись на своїх почуттях та емоціях, можуть відчути емоційне звільнення та зібрати матеріал для виявлення закономірностей або тригерів, які викликають стрес або активуються в стресових ситуаціях. Доведено, що ведення щоденника вдячності зменшує стрес у періоди невизначеності. Учні, які ведуть щоденник, матимуть неоціненний ресурс, до якого можна звернутися в кризові моменти.

Дії в цьому інструменті

Завдання 2.1.1: Ведення щоденника про те, як ми себе почуваємо

Завдання 2.1.2. Щоденник вдячності

 

Завдання 2.1.1: Ведення щоденника про те, як ми себе почуваємо

Огляд

Прийняття своїх почуттів пов’язане з кращим психологічним здоров’ям, поліпшенням настрою та зменшенням тривожності. Активне придушення негативних емоцій вимагає значних зусиль, що напружує тіло і розум. Зіткнення з емоціями може супроводжуватися когнітивною інтеграцією та подальшим розумінням. Визначення та ознайомлення з власними почуттями та емоціями є важливим першим кроком до їх прийняття. Ведення щоденника може допомогти впоратися з викликами та розвинути емоційну силу і стійкість. У довгостроковій перспективі це може стати ресурсом, до якого можна звернутися в стресових ситуаціях. Ведення щоденника також сприяє відкритості внутрішнього діалогу та сприйняттю нових думок, а отже, допомагає глибше зрозуміти погляди та емоції інших людей.

 

Зв’язок із навчальною програмою

Мова та література, фізична культура та здоров’я, біологія.

 

Набуті компетентності

Емпатія, присутність, саморефлексія та автентичність.

 

Основна інформація

  • Вік: 7+
  • Тривалість: максимум 15 хвилин на день
  • Розмір групи: індивідуальне завдання (у класі або приватно)
  • Рівень складності: від початкового до середнього
  • Необхідні матеріали/простір: особистий щоденник, ручки для кожного учня; або особистий простір на планшетах/комп’ютерах для зберігання особистих списків учнів
  • Місце проведення: у приміщенні або на відкритому повітрі
  • Залучення зовнішніх зацікавлених сторін: ні

 

Підготовча робота

Підготуйтеся, провівши короткий мозковий штурм самостійно та записавши кілька прикладів, зокрема підказки та відповіді про почуття та емоції. Ви можете поділитися деякими з цих прикладів у вступі, щоб супроводжувати учнів під час вправи. Також переконайтеся, що всі учні мають доступ до щоденника — це може бути цифровий щоденник на комп’ютері, звичайний щоденник або книга. Якщо заняття проводиться в класі, створіть затишну і спокійну атмосферу без факторів, що відволікають.

 

Компетентності/завдання, які слід спочатку виконати вчителю:

Ознайомтеся зі словниковим запасом слів, що позначають почуття та емоції. Може бути корисно дослідити різноманітні емоції, які ми можемо відчувати, наприклад, вибрати букву і знайти всі слова, що починаються на цю букву. Або перегляньте ресурси, зокрема «колесо почуттів» наприкінці цієї картки з вправами.

 

Рівні виконання завдання

  1. Спробуйте в класі
  2. Нові звички
  3. Подальші дії

 

Рівень 1: Спробуйте в класі

Кроки

  1. Запропонуйте учням зробити два глибокі вдихи і легенько потрусити плечима.
  2. Озвучте тему. Це може бути щось дуже просте і загальне, наприклад, як/що ви відчуваєте сьогодні? Або це може бути тема, пов’язана з кліматичною подією, наприклад, коли ви почули/побачили/пережили цю подію, що ви відчували? Це може бути питання після обговорення або події, пов’язаної з кліматом. Це також може бути тема на їхній вибір, наприклад, події дня або заохочення вибрати щось, що їх турбує.
  3. Залежно від теми, ви можете спочатку навести приклад, скажімо, про свої почуття, пов’язані з певною подією. Або прочитати заздалегідь підготовлений приклад. Заохочуйте учнів висловлювати свої почуття, даючи їм час назвати кожне з них. Ви можете навести приклади почуттів, показавши учням «колесо почуттів», яке знаходиться в розділі ресурсів нижче.
  4. Почніть з малого. Дайте їм лише кілька хвилин на написання (5-10 хв). Наголосіть, що немає жодних правил і що немає неправильного способу виконання цього завдання. Вони не повинні турбуватися про правопис і пунктуацію – ніхто їх не оцінюватиме. Можна заохотити їх писати безперервно, доки не закінчиться час. Також поясніть, що те, що вони пишуть, є особистим.
  5. Після представлення завдання запропонуйте учням писати. Декому може знадобитися час, щоб заспокоїтися і зібратися з думками, інші можуть почати писати відразу.Учні пишуть у своїх щоденниках, проводячи час на природі
    https://drive.google.com/file/d/17PyE1lJ90sm56_4RHeJNWEfy17caVZEf/view?usp=drive_linkhttps://drive.google.com/file/d/1d6lajI9UIdOBvHPT3MvO_WIJjhFGyhzL/view?usp=drive_link

    Фото: Кармело Замора, REAL School Budapest

  6. Ви можете завершити вправу, запитавши, чи хтось хоче поділитися своїми думками, прочитати свою підказку або просто вибрати емоцію, яку вони згадали у відповідь на підказку. Ви можете записати ці емоції на наліпках або на дошці, щоб обговорити їх у групі.

Рівень 2: Нові звички

  1. Нехай учні повторюють це завдання кілька разів на тиждень протягом місяця. Якщо ви викладаєте в класі, де це завдання виконується лише раз на тиждень, радимо продовжувати протягом 2-3 місяців. Протягом цього часу готовність кожного учня писати про свої емоції зростатиме, і, озираючись назад, найважчі переживання минулого можуть здатися незначними. Це може допомогти розвинути впевненість у собі та емоційну стійкість у складних ситуаціях.
  2. Заохочуйте учнів вести щоденник як домашнє завдання. У цьому випадку запропонуйте учням вибрати час дня, який їм найбільше підходить для написання щоденника. Встановлення регулярного часу сприятиме регулярності.

Рівень 3: Подальші дії

  1. Обговоріть з учнями, як вони сприймають це завдання, чи вважають вони за потрібне продовжувати нову звичку вести щоденник.
  2. Запропонуйте зацікавленим учням створити пари для емоційного навчання в класі. Учні з цих пар можуть час від часу ділитися своїми записами в щоденнику та обговорювати їх і/або свої почуття в приватній атмосфері.

Що робити й чого не робити

Щодо кроку 4 на 1-му рівні, іноді учні можуть застрягнути на написанні або відчувати роздратування під час написання, і це нормально. У таких випадках можна заохочувати їх писати про процес написання. Це допоможе їм краще пізнати себе.

Адаптація

Ми пропонуємо вам адаптувати цю діяльність до конкретних потреб ваших учнів, зокрема, враховуючи їхнє різноманіття. Адаптуючи інструменти та завдання для учнів з нейрорізноманітністю, зверніть увагу, що йдеться не про те, як ви хочете, щоб ставилися до вас, однак про те, як вони хочуть, щоб ставилися до них. Запитуйте, слухайте та будьте відкриті до різних способів навчання та взаємодії.

Ресурси

 

Використані джерела

  • Дізнайтеся більше на сайті Greater Good in Education, безплатному ресурсному центрі для освітян від Greater Good Science Center Каліфорнійського університету в Берклі:https://ggie.berkeley.edu/practice/student-self-check-in-journal/ 
  • Більше інформації про ведення щоденника (та інші інструменти) можна знайти на вебсайті Transformation Hosts International (THI), який є спільнотою практиків трансформативного навчання та соціально-екологічної трансформації:https://hostingtransformation.eu/method/guided-journaling/ 
  • Більше про наукові основи ведення щоденника:Blake, T. (2005). Journaling; An active learning technique. International Journal of Nursing Education Scholarship, 2(1). https://doi.org/10.2202/1548-923X.1116 
  • Більше про наукові основи ведення щоденника стійкості:Lohner, M. S. & Aprea, C. (2021). The Resilience Journal: Exploring the Potential of Journal Interventions to Promote Resilience in University Students. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.702683 
  • Більше про зв’язок між веденням щоденника та добробутом:ttps://positivepsychology.com/benefits-of-journaling/

 

Завдання 2.1.2. Щоденник вдячності

Огляд

Ведення щоденника вдячності регулює симпатичну нервову систему, яка активує наші реакції тривоги на нейробіологічному рівні, та налаштовує мозок на більш позитивні думки на психологічному рівні. Тому аналіз позитивних емоцій, таких як вдячність, може сприяти вашій особистій стійкості, оскільки служить ресурсом у стресових ситуаціях.
Ведення щоденника також сприяє відкриттю внутрішнього діалогу щодо нових способів життя, які дають більше задоволення. Нарешті, вираження почуття вдячності супроводжує співпрацю між людьми.

 

Зв’язок із навчальною програмою

Мова та література, фізична культура та здоров’я

Набуті компетентності

Емпатія, присутність, саморефлексія, автентичність, співчуття

Основна інформація

  • Вікова група: всі
  • Тривалість: максимум 10 хвилин на день
  • Розмір групи: індивідуальне завдання, може виконуватися в класі або приватно
  • Рівень складності: від початкового до середнього
  • Необхідні матеріали/простір: особистий щоденник, ручки для кожного учня, якщо завдання виконується в класі; або виділіть місце на планшетах або комп’ютерах для зберігання особистих списків учнів
  • Місце: у приміщенні або на відкритому повітрі
  • Залучення зовнішніх зацікавлених сторін: ні

Підготовча робота

Підготуйтеся, провівши короткий мозковий штурм самостійно та записавши кілька прикладів того, за що ви вдячні. Ви можете поділитися деякими з цих прикладів у вступі, щоб супроводжувати учнів під час виконання завдання. Також переконайтеся, що всі учні мають доступ до щоденника – це може бути цифровий щоденник на комп’ютері, звичайний щоденник або книга.

Компетентності/завдання, які слід спочатку виконати вчителю:

Немає

Рівні виконання завдання

  1. Спробуйте в класі
  2. Нові звички
  3. Подальші дії

Рівні та кроки

Рівень 1: Спробуйте в класі

Кроки

  1. Запропонуйте учням зробити два глибоких вдихи та легенько потрусити плечима.
  2. Заохочуйте учнів провести невеликий мозковий штурм, щоб вони подумали про великі або маленькі речі, за які вони вдячні. Можна записати деякі з їхніх відповідей на дошці, щоб інші учні могли їх побачити.
  3. Потім попросіть їх записати в щоденнику кілька маленьких моментів, значущих жестів, маленьких перемог і красивих предметів у їхньому житті, за які вони щиро вдячні. Ніщо не є занадто малим або занадто великим, щоб його не можна було включити. Наприклад: тепло чашки в руках, людина, яка привіталася з ними сьогодні в школі, дерево за вікном… Можливо, вам доведеться нагадати учням, що вони також мають виявляти вдячність собі.

Рівень 2: Нові звички

Нехай учні повторюють це вправу кілька разів на тиждень протягом місяця. Якщо ви викладаєте в класі, де ця вправа виконується лише раз на тиждень, радимо продовжувати її протягом 2-3 місяців.
У міру формування нової звички список кожного учня буде поповнюватися. Огляд того, за що людина була вдячна, є важливим досвідом сам по собі.

Рівень 3: Подальші дії

Обговоріть, як учні сприйняли вправу і чи вважають вони за доцільне продовжувати вести щоденник.

Ви також можете заохотити їх написати листа комусь, щоб висловити свою вдячність.

Що робити й чого не робити

Що робити: Щодо кроку 2 першого рівня, іноді учні можуть не придумати НІЧОГО! У такому випадку можна запропонувати їм провести мозковий штурм у групах або розпочати вправу заохочуючи відкритий мозковий штурм всією групою. Це також спосіб адаптувати вправу для молодших учнів: відкритий мозковий штурм і записування ідей на дошці або великому аркуші паперу може допомогти молодшим учням вибрати власні теми і розпочати ведення щоденника.

Чого не робити: Не тисніть на учасників, щоб вони ділилися тим, що вони написали про те, за що вони вдячні, і не оцінюйте їхні відповіді.

Адаптація

Ви можете адаптувати вправу, заохочуючи учнів малювати замість написання, якщо їм це більше підходить. Щоб супроводжувати учнів з нейровідмінністю або тих, хто не звик висловлювати свої почуття або вважає це складним, ви також можете використовувати картинки, символи або емодзі, щоб допомогти їм почуватися комфортніше. Адаптуючи інструменти та завдання для учнів з нейровідмінністю, пам’ятайте, що йдеться не про те, як ви хочете, щоб ставилися до вас, однак про те, як вони хочуть, щоб ставилися до них. Запитайте, вислухайте і будьте відкриті до різних способів навчання та взаємодії.

Це завдання можна також виконувати вдома разом з батьками, щоб створити простір для обміну думками, взаєморозуміння та вдячності за повсякденне життя.

Використані джерела

Ведення щоденника вдячності існує в багатьох формах і широко практикується в різних умовах. Ця конкретна версія завдання була розроблена Legacy17 для проєкту CLARITY на основі багатих традицій підходів, що вже використовуються. Ми визнаємо та цінуємо численні варіанти, що існують, і не претендуємо на авторство цієї практики.
Для отримання додаткових Використані джерела та ресурсів, будь ласка, перейдіть за наведеними посиланнями для аналізу:
Дізнайтеся більше про щоденник вдячності на сайті Greater Good in Education, безплатному ресурсному центрі для освітян від Greater Good Science Center Каліфорнійського університету в Берклі:

 

Більше про використання щоденника вдячності з батьками:

  • Toprak, B., & Sarı, T. (2023). The effects of a 2-week gratitude journalling intervention to reduce parental stress and enhance well-being: a pilot study among preschool parents. Discover Psychology, 3(1). https://doi.org/10.1007/s44202-023-00099-x 

 

Когнітивні переваги та підтримка від ведення щоденника сприяють формуванню більш позитивного когнітивного стилю, який супроводжується зменшенням стресу:

  • Fekete, E. M., & Deichert, N. T. (2022). A brief gratitude writing intervention decreased stress and negative affect during the COVID-19 pandemic. Journal of Happiness Studies, 23(6), 2427–2448. https://doi.org/10.1007/s10902-022-00505-6 

 

Для друку (за потреби)

Приклад списку для щоденника подяки

Я вдячна/ий за (щось) … Я вдячна/ий (комусь) …